Ігри та заняття для 9-тижневого немовляти - ідеї для розвитку вдома

У дев’ять тижнів немовля може здаватися готовим до активніших ігор, але втомлюватися вже за кілька хвилин. Це цілком нормально. Найкращі ігри для 9-тижневого немовляти прості, повторювані й легко вписуються між годуваннями та сном. Зараз обличчя, голос і лагідний дотик батьків цікавіші за дорогі іграшки.

Сприймайте ці ідеї не як заняття за розкладом, а як запрошення до спільної гри. Обирайте момент, коли малюк бадьорий, спокійний і вже трохи оговтався після годування. Якщо він відводить погляд або починає вередувати, гру краще завершити. Пізніше буде ще одна нагода.

Ігри та заняття з 9-тижневим немовлям

Лежання на животі з підтримкою

Лежання на животі допомагає малюкові вчитися піднімати й повертати голову, а також зміцнює м’язи шиї, плечей, спини та рук. Це одна з найкорисніших вправ для розвитку немовляти і чудовий спосіб потренуватися піднімати голову.

Деяким дітям спочатку не подобається лежати плазом на підлозі. Невеликий рушник може зробити це положення зручнішим.

Як робити лежання на животі з рушником

1. Оберіть тверде, вільне місце на підлозі та постеліть килимок або ковдру.
2. Скрутіть невеликий рушник у щільний валик.
3. Покладіть дитину на живіт і обережно розмістіть валик під верхньою частиною грудної клітки та пахвами.
4. Переконайтеся, що рушник не лежить під шиєю або обличчям. Ніс і рот мають залишатися повністю відкритими.
5. Завдяки підвищенню дитині легше підняти голову, а руки отримують більше свободи для рухів і спроб дотягнутися до предметів.
6. Ляжте перед малюком на підлогу. Усміхайтеся, розмовляйте та підтримуйте зоровий контакт.
7. Спочатку обмежте заняття двома-п’ятьма хвилинами.

Намагайтеся влаштовувати три-п’ять коротких підходів щодня, щоб загалом набиралося приблизно 15-20 хвилин. До цього часу можна зарахувати й лежання на ваших грудях, коли ви не спите та уважно наглядаєте за дитиною.

Покладіть перед малюком яскраву іграшку, брязкальце або просто своє обличчя. Якщо хочете заохотити його повертати голову, повільно переміщуйте предмет з одного боку в інший. Не повертайте голову дитини силоміць. Мета таких вправ, тобто підтримка під час лежання на животі рушником, полягає в м’якому тренуванні, а не в ідеальному виконанні.

Ці поради допоможуть зробити лежання на животі немовля комфортнішим:

• Пропонуйте вправу після сну, коли дитина ще не втомилася.
• Не починайте одразу після рясного годування.
• Розмовляйте з малюком, щоб заняття залишалося спільною грою.
• Якщо дитина засмучена, зупиніться та візьміть її на руки.
• Ніколи не залишайте немовля самого на животі.

Лежання на животі проводять лише тоді, коли дитина не спить і перебуває під наглядом дорослого. Для сну кладіть малюка на спину, у вільне та безпечне місце для сну.

Гра обличчям до обличчя та імітація

У цьому віці дитина починає уважно розглядати обличчя. Тому гра обличчям до обличчя з немовлям не потребує жодних витрат і може бути цікавою для вас обох.

Спробуйте просту імітаційну гру

1. Надійно тримайте дитину на руках або покладіть її на спину на тверду поверхню.
2. Розташуйте своє обличчя приблизно за 25-30 сантиметрів від обличчя малюка. Це приблизно така сама відстань, яка буває між вами під час годування.
3. Зробіть один виразний рух або вираз обличчя: широко усміхніться, відкрийте рот чи обережно висуньте язик.
4. Затримайте вираз на кілька секунд.
5. Зробіть паузу й мовчки поспостерігайте.
6. Повторіть рух, якщо дитина зацікавилася або відреагувала.

Малюк може відкрити рот, поворушити язиком, ширше розплющити очі або спробувати усміхнутися. Він не обов’язково повторюватиме вас щоразу, і це нормально. Пауза не менш важлива за сам вираз обличчя, адже вона дає дитині час відповісти.

Це перший досвід чергування, тобто обміну діями туди й назад, який згодом стане основою розмови. Поки що «відповіддю» можуть бути усмішка, рух ручкою чи ніжкою або тихий звук. Такі імітаційні ігри для немовлят чудово підтримують раннє спілкування.

Спробуйте змінювати й інтонацію. Скажіть: «Привіт, я тебе бачу», а потім зачекайте. Якщо дитина агукає, відповідайте так, ніби вона сказала щось важливе. Для неї це саме так і є.

Ігри на стеження за рухом

Приблизно у дев’ять тижнів багато дітей із задоволенням стежать очима за предметом, який повільно рухається. Такі ігри розвивають зорову увагу та дають змогу спостерігати за реакціями малюка.

М’яка вправа на стеження

1. Покладіть дитину на спину або потримайте вертикально, притуливши до своїх грудей.
2. Візьміть яскраву іграшку чи брязкальце та розташуйте приблизно за 30 сантиметрів від обличчя.
3. Зачекайте, поки дитина помітить предмет.
4. Повільно переміщуйте його зліва направо.
5. Поверніть іграшку до центра, а потім так само повільно рухайте вгору та вниз.
6. Рухайтеся плавно й без різких помахів.
7. Давайте дитині відпочити, щойно вона втратить інтерес.

Червона або жовта іграшка може бути помітнішою для маленької дитини, адже насичені контрастні кольори виділяються краще. Звичайне брязкальце теж підійде, але постійно трясти його не потрібно. Головна частина гри полягає саме в стеженні очима.

Спостерігайте, чи рухаються очі плавно за іграшкою. Погляд може блукати, а предмет може ненадовго випадати з поля зору. Для цього віку це очікувано. Рухайте іграшкою повільніше, ніж вам здається потрібним. Швидкі рухи важче відстежувати, до того ж вони можуть надмірно збуджувати дитину.

Це чудові ігри для 2-місячного немовляти, які також підходять для багатьох занять із малюками у три місяці. Тримайте іграшку поза межами досяжності, особливо якщо вона має ручку, шнурок або дрібні деталі, що можуть від’єднатися.

Розмови та спів протягом дня

Не потрібні спеціальні аудіозаписи чи картки зі словами. Достатньо вашого звичайного голосу. Розмови під час щоденного догляду за немовлям дають дитині постійно слухати різні звуки, ритми та інтонації, а також спостерігати за виразом вашого обличчя.

Перетворюйте звичайні справи на мовну гру

Розповідайте, що саме ви робите:

• «Зараз ми змінимо підгузок».
• «Ось тепла вода».
• «Я вдягаю на тебе чистий чоловічок».
• «Твої пальчики на ногах ворушаться».
• «Ми підемо подивимося у вікно».

Говоріть природно та робіть короткі паузи. Дитина може відповісти агуканням, рухом ніжки або зміною виразу обличчя. Відповідайте їй. Так формується ритм спілкування задовго до появи перших слів.

Спів теж чудово підходить для ігор для немовлят, оскільки пісеньки містять повтори та передбачуваний ритм. Співайте просту колискову, вигадуйте пісеньку про купання або повторюйте ту саму мелодію, коли вдягаєте шкарпетки. Неважливо, наскільки добре ви співаєте. Дитина впізнає ваш голос, а не оцінює чистоту інтонації.

Заспівайте один рядок, а потім зупиніться. Дайте малюкові час подати звук. Такі перші обміни допомагають зрозуміти, що спілкування складається зі слухання, очікування та відповіді.

Розмови й пісеньки легко додати до щоденних розвиткових ігор для немовлят вдома. Для них не потрібні ані спеціальні речі, ані підготовка.

М’яке «велосипедне» рухання ніжками

Рухання ніжками, ніби дитина крутить педалі, може сподобатися малюкам, яким приємно, коли їх беруть на руки та ніжно рухають. Повільні рухи іноді допомагають газам просуватися травним трактом, а також дають легке навантаження на ніжки та м’язи живота.

Як виконувати вправу

1. Покладіть дитину на спину на тверду безпечну поверхню.
2. Візьміть кожну ніжку за нижню частину, тримаючи її легко й без напруження.
3. Повільно рухайте ніжками по черзі, імітуючи їзду на велосипеді.
4. Робіть невеликі та м’які кругові рухи.
5. Продовжуйте 30 секунд або одну хвилину, після чого зробіть паузу.
6. Усміхайтеся та розмовляйте з малюком під час вправи.

Деяким дітям ця гра подобається відразу, іншим достатньо кількох рухів. Не випрямляйте ніжки силоміць, не притискайте коліна до живота й не продовжуйте, якщо дитині неприємно.

Можна ненадовго зігнути обидва коліна, а потім обережно відпустити. Зупиніться, якщо дитина плаче, напружується або, здається, відчуває біль. «Велосипед» не є лікуванням тривалих проблем із травленням. Якщо малюк постійно почувається неспокійно, блює, має надутий живіт або труднощі з годуванням, зверніться до педіатра чи сімейного лікаря.

Гра з дзеркалом

Обличчя надзвичайно цікаві для маленьких дітей. Безпечне дзеркало дає 9-тижневому малюкові ще одне обличчя для спостереження, хоча він поки не розуміє, що бачить власне відображення.

Зробіть час біля дзеркала спільною грою

1. Оберіть надійно закріплене дитяче дзеркало або міцно тримайте небитке дзеркало.
2. Потримайте дитину перед ним, підтримуючи голову та тіло.
3. Покажіть на відображення й скажіть: «Хто це там?»
4. Називайте те, що бачить малюк: «Ось твої очі» або «Я бачу твою усмішку».
5. Повільно переміщуйте своє обличчя, щоб воно то з’являлося у відображенні, то зникало.
6. Дозвольте дитині дивитися, рухати ніжками та видавати звуки.

Дзеркало можна використовувати під час гри на підлозі або коли ви тримаєте малюка вертикально. Тримайте його подалі від країв, меблів та всього, за що дитина може потягнути й випадково перекинути. Не використовуйте скляні дзеркала, які можуть розбитися.

Можливо, дитина уважніше стежитиме за вашим відображенням, ніж за власним. Це не проблема. Вона вчиться розпізнавати обличчя, рухи та зв’язок між голосом і людиною.

Сенсорне дослідження

Маленькі діти пізнають світ не лише за допомогою зору та слуху, а й через дотик. Прості ігри з немовлям можна влаштувати під час спокійних обіймів, після сну або коли дитина лежить на килимку.

Пропонуйте по одній текстурі

Підготуйте кілька великих, чистих і безпечних предметів:

• М’яку муслінову пелюшку
• Тканинну книжку з шелесткими сторінками або міцно прошитий шелесткий квадратик
• Гладке дерев’яне кільце, призначене для немовлят
• Прохолодну металеву ложку, яку можна використовувати лише під безпосереднім наглядом

Давайте дитині по одному предмету за раз. Покладіть його на долоньку або тильний бік руки й дозвольте малюкові досліджувати поверхню. Можна обережно провести мусліновою пелюшкою по стопі чи передпліччю та сказати: «Яка м’яка». Коли тканина зашелестить, додайте: «Ти чуєш цей звук».

Перед тим як дати дерев’яне кільце, уважно перевірте, чи немає скалок, відколотої фарби або дрібних частин. Ложка має бути чистою та цілою, а тримати її повинні ви. Не залишайте ложку в роті дитини й не дозволяйте їй розмахувати нею. Метал може здаватися прохолодним, але він також твердий і важкий для маленького малюка.

Ваші слова доповнюють відчуття. Кажіть «гладеньке», «м’яке», «прохолодне» або «шурхотить», навіть якщо дитина ще не розуміє значення цих слів. Вона чує звуки й поступово пов’язує ваш голос із власними відчуттями.

Не давайте предмети з ґудзиками, намистинами, стрічками, батарейками, магнітами або деталями, що можуть відірватися. Якщо річ поміщається всередину втулки від туалетного паперу, вона надто мала для гри.

Як вписати ігри в повсякденне життя

Найкращі ігри для немовлят не мають тривати весь день. Одна хвилина зорового контакту під час зміни підгузка теж рахується. Пісенька, яку ви співаєте, складаючи білизну, також є грою. Як і спільне лежання на підлозі, коли малюк видає тихі звуки, дивлячись на ваше обличчя.

Підбирайте заняття відповідно до настрою дитини:

• Бадьора та спокійна: спробуйте стеження за іграшкою, гру з дзеркалом або імітацію.
• Щойно прокинулася: потренуйте лежання на животі.
• Неспокійна через гази: виконайте м’які рухи ніжками.
• Тиха та налаштована на обійми: розмовляйте, співайте або запропонуйте одну текстуру.
• Втомлена чи перезбуджена: припиніть гру та потримайте дитину на руках.

Зауваження щодо безпеки під час будь-якої гри

Будьте поруч і не відходьте від дитини, особливо під час лежання на животі, сенсорного дослідження та ігор із дзеркалом. Ніколи не залишайте дитину без нагляду на підвищеній поверхні, наприклад на ліжку, дивані, пеленальному столику або дорослому ліжку. Немовля може несподівано перекотитися чи посунутися, навіть якщо раніше ще не переверталося.

Приберіть дрібні деталі, шнури, пластикове паковання та вільні шматки тканини. Регулярно перевіряйте іграшки на тріщини, розриви й ослаблені частини. Наглядайте за всім, чого дитина торкається або що тягне до рота.

Найважливіше - стежте за сигналами малюка. Завершіть гру, якщо він відвертається, вигинає спину, кілька разів позіхає, вередує, плаче, напружується або загалом виглядає засмученим. Пауза не означає, що щось не вдалося. Так дитина повідомляє вам про свої потреби.

У дев’ять тижнів гра полягає не стільки в тому, щоб постійно розважати дитину, скільки в тому, щоб ділити з нею короткі приємні моменти. Ваше обличчя, голос і спокійна присутність - найкращі іграшки, які вона знає.