Післяпологова депресія: як розпізнати симптоми, чим відрізняється від післяпологового блюзу та куди звертатися за допомогою

Перші тижні з немовлям часто називають найщасливішим часом у житті. Та для багатьох жінок це водночас період страху, самотності й виснаження, про який не завжди говорять уголос. Якщо вам порожньо, тривожно, ви відчуваєте злість, відстороненість або ледве дотягуєте до вечора, це не означає, що ви погана мама. Можливо, це післяпологова депресія, і з нею можна та потрібно отримати допомогу.

Депресія після пологів - це стан здоров’я, а не показник вашої любові до дитини чи материнських здібностей. Звернутися по підтримку не соромно. Це турбота і про себе, і про малюка, і про всю родину.

Післяпологова депресія поширена, але її часто не помічають

За різними даними, з післяпологовими депресивними проявами стикаються приблизно 10-20% матерів. Реальна цифра може бути більшою, адже багато жінок мовчать через сором, страх осуду або думку, що треба просто «зібратися».

Депресія після пологів може початися ще під час вагітності, у перші дні після народження дитини або через кілька місяців. І вона не завжди проявляється постійними сльозами. Хтось живе в безперервній тривозі, хтось нічого не відчуває, дратується, злиться, віддаляється від дитини або не впізнає себе.

Можна годувати немовля, ходити на огляди, усміхатися гостям і викладати фото в соцмережі. Зовні все може здаватися нормальним. Усередині ж інколи немає сил прожити навіть наступну годину.

Післяпологова депресія може виникнути в будь-якої жінки, незалежно від віку, доходу, сімейного стану, культури чи того, чи була вагітність запланованою. Подібні труднощі трапляються і в партнерів та прийомних батьків, але далі йтиметься насамперед про стан матерів.

Післяпологовий блюз чи післяпологова депресія

У багатьох жінок після пологів буває післяпологовий блюз. Рівень гормонів різко змінюється, організм відновлюється, сну бракує, а життя за лічені години стає зовсім іншим. Це велике навантаження.

Післяпологовий блюз зазвичай починається через кілька днів після народження малюка. Він може проявлятися плаксивістю, перепадами настрою, дратівливістю, тривогою та відчуттям розгубленості. Найчастіше стан поступово минає сам протягом двох тижнів.

Різниця між післяпологовим блюзом і депресією не в тому, плачете ви чи ні. Важливі тривалість, інтенсивність симптомів і те, чи стає вам гірше замість того, щоб поступово полегшувало.

Післяпологовий блюз зазвичай:

• Починається в перші дні після пологів
• Послаблюється приблизно протягом двох тижнів
• Має хвилеподібний характер, а не триває безперервно
• Зазвичай не позбавляє можливості виконувати повсякденні справи
• Частково минає після відпочинку, їжі, підтримки та доброзичливої розмови

Ознаки післяпологової депресії можуть бути такими:

• Симптоми не минають понад два тижні
• Смуток або тривога посилюються з часом
• Повсякденні справи здаються непосильними
• Важко їсти, спати, митися чи виходити з дому
• Виникає відчуття віддаленості від дитини або страх власних думок
• Зникає інтерес до того, що раніше заспокоювало чи приносило задоволення

Якщо ви питаєте себе, чи достатньо «серйозно» вам погано, щоб просити допомоги, це вже привід поговорити з фахівцем. Не потрібно чекати, поки ситуація стане критичною.

Чекліст: симптоми післяпологової депресії

Симптоми післяпологової депресії у кожної людини різні. Одна жінка відчуває глибокий смуток, інша - переважно тривогу, злість, внутрішнє напруження або емоційну порожнечу.

Ви можете впізнати в собі один пункт або одразу кілька. Такий список допомагає назвати те, що давно болить:

• Постійний смуток, сльози, внутрішня порожнеча або безнадія
• Втрата інтересу до речей, які раніше подобалися
• Складнощі з прив’язаністю до дитини або відчуття віддаленості від неї
• Надмірна провина, сором, відчуття власної нікчемності
• Думки «я погана мама», навіть якщо ви щодня робите все можливе
• Зміни апетиту: майже не хочеться їсти або їжа стає способом заспокоїтися
• Безсоння, навіть коли дитина спить і є можливість відпочити
• Виснаження, глибше за звичайну втому молодих батьків
• Уникання друзів, рідних або партнера
• Важко зосередитися, приймати рішення, пам’ятати прості речі
• Постійне передчуття біди, нав’язливі думки, відчуття небезпеки
• Напади злості, нетерпіння чи дратівливість, не властиві вам раніше
• Відчуття пастки, оніміння або повної неспроможності впоратися
• Думки про самоушкодження, шкоду дитині або бажання просто зникнути

Не кожна нав’язлива страшна думка означає, що людина хоче заподіяти шкоду дитині. Післяпологова тривога чи депресія можуть викликати лякаючі образи саме тому, що мама дуже боїться за безпеку малюка. Проте думки про самогубство, самоушкодження або завдання шкоди дитині потребують термінової професійної допомоги. Скажіть про це комусь уже сьогодні.

Коли потрібна екстрена допомога

Якщо ви боїтеся, що можете завдати шкоди собі чи іншій людині, телефонуйте 112 або 103 чи негайно звертайтеся до найближчого приймального відділення лікарні. Не залишайтеся наодинці з такими думками.

Якщо небезпека не є негайною, але вам потрібна термінова порада щодо психічного здоров’я, зверніться до сімейного лікаря, чергової медичної служби у вашій громаді або зателефонуйте до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77, щоб дізнатися, де отримати допомогу.

Рідкісний, але дуже небезпечний стан - післяпологовий психоз. Його можливі прояви: сплутаність свідомості, сильне збудження, галюцинації, марення, підозрілість або переконання, що не відповідають реальності. Це невідкладний стан. Телефонуйте 112 чи 103.

Причини післяпологової депресії

На запитання про причини післяпологової депресії немає однієї відповіді. Зазвичай це поєднання гормональних змін, виснаження, емоційного навантаження, попереднього досвіду та щоденних труднощів догляду за немовлям.

Складні пологи не обов’язково призводять до депресії. Так само народження здорової дитини не гарантує, що її не буде. Проте деякі обставини підвищують імовірність такого стану.

Фактори ризику післяпологової депресії:

• Депресія, тривожний розлад, травматичний досвід або біполярний розлад у минулому
• Тривога чи депресивні симптоми під час вагітності
• Випадки розладів настрою в близьких родичів
• Травматичні, лякаючі або ускладнені пологи
• Передчасне народження дитини або її лікування у відділенні інтенсивної терапії новонароджених
• Труднощі з грудним вигодовуванням чи фізичним відновленням
• Брак побутової та емоційної підтримки
• Конфлікти в парі, напружені стосунки або домашнє насильство
• Фінансові труднощі, нестабільне житло, переживання через роботу
• Незапланована вагітність або неоднозначні почуття щодо материнства
• Перфекціонізм і болісне прагнення бути «ідеальною мамою»
• Висока чутливість до гормональних коливань, зокрема важкий ПМС або зміни настрою на тлі гормональної контрацепції

Недосипання робить будь-який симптом гучнішим. Ізоляція діє так само. Жінка, яка кілька днів не мала спокійної розмови з іншим дорослим, може повірити, що лише їй настільки важко. Це не так.

Чому так багато мам не просять про допомогу

Найчастіше заважає стигма. Від молодих мам очікують, що вони будуть щасливими, вдячними, сповненими любові та одразу відчують особливий зв’язок із дитиною. Якщо реальність інша, швидко з’являється сором.

Можливо, ви думаєте: «Я повинна радіти» або «Інші ж справляються, чому я не можу?»

Ці думки говорять про ваш біль, а не про те, що ви недостатньо хороша.

Страх осуду теж може бути дуже сильним. Дехто боїться, що сімейний лікар, акушер-гінеколог, педіатр чи соціальний працівник визнає її нездатною піклуватися про дитину. Інші переживають, що малюка можуть забрати.

Звернення по допомогу при післяпологовій депресії не означає, що у вас заберуть дитину. Завдання медиків і соціальних служб - підтримати родину та подбати про безпеку матері й малюка. Відверта розмова про депресію, тривогу, нав’язливі думки чи виснаження часто стає першим кроком до належного лікування. Просити допомоги означає помічати проблему й прагнути захистити себе та дитину.

Іноді депресію не розпізнають, бо вона не схожа на смуток. Мама може казати, що вона «просто дуже втомилася», скаржитися на головний біль, намагатися жорстко контролювати кожну дрібницю в режимі дитини або постійно бути напруженою. Так може проявлятися післяпологова тривога, депресія або обидва стани одночасно.

Куди звертатися при післяпологовій депресії

Не треба одразу пояснювати все ідеально. Іноді достатньо однієї фрази: «Після пологів я не справляюся» або «Боюся, що в мене депресія після пологів».

Почніть із сімейного лікаря, акушера-гінеколога або педіатра

В Україні першою точкою звернення може бути сімейний лікар, акушер-гінеколог, лікар, який спостерігав вагітність, або педіатр, якщо вам так простіше почати розмову. Вони можуть оцінити ваш стан, виключити фізичні причини погіршення самопочуття, наприклад анемію чи порушення роботи щитоподібної залози, і скерувати до психіатра, психотерапевта або психолога.

За можливості скажіть, як давно це триває, як впливає на сон і повсякденне життя, чи є лякаючі думки. На прийом можна взяти партнера, близьку людину або заздалегідь записати все в нотатках.

Запитайте про Единбурзьку шкалу післяпологової депресії

Единбурзька шкала післяпологової депресії, або EPDS, - це короткий опитувальник для виявлення можливих симптомів депресії й тривоги в перинатальний період. Його можуть запропонувати лікар чи психолог, також існують адаптовані україномовні версії для самоперевірки.

Це не діагноз. Жоден тест не може повністю описати ваш досвід. Але він може допомогти зрозуміти, що не варто применшувати свій стан і краще звернутися по професійну підтримку.

Поговоріть зі спеціалістом

Велике значення має робота з фахівцем, який має досвід допомоги жінкам у перинатальний період. Це може бути психолог, психотерапевт або психіатр у державному медичному закладі, центрі ментального здоров’я чи приватній практиці.

У багатьох громадах працюють безоплатні або пільгові програми психологічної підтримки. Інформацію про доступні послуги можна отримати у сімейного лікаря, місцевому центрі соціальних служб, лікарні або через НСЗУ.

Корисними можуть бути й групи підтримки для мам, онлайн-спільноти з модерацією фахівців, ініціативи в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Коли інша мама каже: «У мене було так само», відчуття ізоляції часто слабшає.

Лікування післяпологової депресії справді допомагає

Не існує нагороди за те, щоб терпіти все наодинці. Лікування післяпологової депресії дає результат, і багато жінок відчувають помітне полегшення завдяки правильно підібраній підтримці.

Психотерапія

Розмовна терапія часто є одним з основних методів допомоги. Когнітивно-поведінкова терапія, або КПТ, має доказову ефективність у роботі з депресією та післяпологовою тривогою. Вона допомагає помічати виснажливі думки, перевіряти переконання, що завдають болю, і знаходити практичні способи переживати складні моменти.

Корисною може бути й міжособистісна психотерапія, особливо якщо на настрій впливають зміни у стосунках, конфлікти, втрата, образи або брак підтримки.

Терапія не має зводитися лише до розмов про дитину. Ви - не тільки мама. У кабінеті є місце для вашого тіла, ідентичності, минулого, стосунків, гніву, страху й надій.

Медикаментозне лікування

Антидепресанти можуть бути важливою частиною лікування помірної або тяжкої післяпологової депресії. Часто призначають препарати групи СІЗЗС - селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну. Деякі з них сумісні з грудним вигодовуванням, але рішення завжди ухвалюють індивідуально з лікарем.

Психіатр або сімейний лікар пояснить очікувану користь, можливі побічні дії, врахує вашу історію психічного здоров’я та грудне вигодовування. Не починайте й не припиняйте приймати ліки різко без консультації. Нелікована депресія теж має наслідки, а ваше самопочуття важливе.

Групи підтримки та побутова допомога

Група підтримки не замінює термінову медичну допомогу, але може стати надійною опорою. Деякі зустрічі передбачають присутність дітей, тому не потрібно шукати няню. Онлайн-формат буває зручним, якщо ви не можете вийти з дому, часто годуєте малюка або просто не маєте сил кудись їхати.

Практична допомога теж підтримує одужання. Суп принесли сусіди, сестра запустила прання, подруга потримала дитину, поки ви прийняли душ - це не дрібниці, коли ресурсів майже не залишилося.

Зміни у повсякденні як доповнення до лікування

Фізична активність, сон, харчування й спілкування не можуть самостійно вилікувати депресію. Не дозволяйте нікому переконувати вас, що достатньо просто погуляти. Але ці речі можуть підтримати відновлення поряд із психотерапією та ліками.

Спробуйте найменший можливий крок:

• Десять хвилин на вулиці з візочком
• Сон, поки хтось інший побуде з дитиною
• Нормальна їжа замість печива й холодного чаю
• Одне чесне повідомлення близькій людині
• Регулярна розмова з іншим дорослим
• Дозволити комусь допомогти, не вибачаючись за безлад удома

Маленькі кроки все одно залишаються кроками. Саме так часто починається відповідь на питання, як впоратися з післяпологовою депресією. Для частини жінок можлива післяпологова депресія лікування без ліків, наприклад за допомогою психотерапії, підтримки та відновлення ресурсу, але це варто обговорити з фахівцем з огляду на тяжкість стану.

Як допомогти людині з післяпологовою депресією

Партнери, рідні та друзі часто хочуть підтримати молоду маму, але не знають, що сказати. Почніть із уважного слухання без поспішних порад і спроб «підбадьорити».

Запитайте прямо: «Ти справді як?» Потім зачекайте. Не поспішайте заповнювати паузу власними словами.

Якщо ви думаєте, як допомогти людині з післяпологовою депресією, робіть ставку на конкретну й послідовну підтримку:

• Дізнайтеся про ознаки післяпологової депресії та не ігноруйте зміни в поведінці
• Скажіть: «Я тобі вірю» і «Ти не винна»
• Не говоріть: «Зате дитина здорова» або «Треба радіти цьому часу»
• Побудьте з дитиною, щоб мама могла поспати, поїсти, прийняти душ, прогулятися чи піти на терапію
• Пропонуйте конкретну допомогу: «Я привезу вечерю у вівторок» краще, ніж «Кажи, якщо щось треба»
• Заохочуйте звернутися до сімейного лікаря, акушера-гінеколога, психолога чи психіатра
• Запропонуйте самі зателефонувати, посидіти поруч під час дзвінка або піти разом на прийом
• Питайте про її стан регулярно, а не лише один раз
• Якщо вона говорить про шкоду собі чи дитині, звертайтеся по екстрену допомогу

Не знецінюйте злість, паніку, замкнутість чи емоційну порожнечу лише тому, що людина не плаче. Депресія не завжди виглядає тихою та сумною.

Ви теж заслуговуєте на турботу

Материнство не означає, що ви маєте зникнути як людина. Ви можете потребувати допомоги. Можете не насолоджуватися кожною миттю. Можете мати складні почуття щодо пологів, годування, свого тіла, стосунків і нового життя.

Післяпологова депресія здатна переконувати, що попереду нічого не зміниться. Це неправда. З допомогою, лікуванням, часом і підтримкою люди одужують.

Не потрібно спочатку довести себе до межі, щоб заслужити підтримку. Розкажіть хоча б одній людині вже сьогодні: лікарю, партнеру, подрузі, мамі чи іншій жінці, яка, як вам здається, зрозуміє.

Звернення по допомогу робить вас сильнішою мамою, а не слабшою.